НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ УКРАЇНОЗНАВСТВА (ННДІУ) Міністерства освіти і науки України – провідна інституція України, до компетенції якої належить розробка наукової концепції українознавства, впровадження його здобутків в освітню практику, а також координація українознавчих наукових студій в усіх країнах розселення українців.
ННДІУ (до 21 червня 2000 р. він мав назву «Інститут українознавства при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка») засновано як самостійний навчально-науковий підрозділ Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти 24 січня 1992 р. Та першим щаблем його наукового поступу можна вважати філологічний факультет Київського університету, в якому 1988 р. були сформовані провідні відділи майбутнього інституту (тоді вони називалися кафедрами). На їхній основі згодом формується i реєструється асоціація «Інститут українознавства» (29 березня 1991р.), головою якої був обраний тодішній декан філологічного факультету проф. П.Кононенко. З його ініціативи асоціація і кафедри філологічного факультету виступили співзасновниками Інституту українознавства. До творення першого в Україні навчально-наукового українознавчого центру долучилися також інші знані науковці: Ю.Сергєєв, В.Мельник, П.Хропко, Ф.Кислий, Л.Токар, О.Таланчук, В.Сергійчук, С.Наливайко, Т.Кононенко, О.Семашко, Р.Дяків та ін. Водночас усебічної підтримки розвиткові Інституту надавали члени його Піклувальної ради: О.Гончар, Б.Патон, Д.Павличко, Б.Олійник, І.Юхновський, Г.Удовенко, Ю.Мушкетик. У 2000 р. Прем’єр-міністр України В.Ющенко підписав постанову уряду про надання Інституту статусу Науково-дослідного інституту українознавства Міністерства освіти і науки України (Постанова Кабінету Міністрів України за №1003 від 21.06.2000 р. та Наказ Міністра № 340 від 27.07.2000 р.). А 17 червня 2004 р. Кабінет Міністрів України прийняв ухвалу про визначення статусу НДІУ, прирівнявши його до статусу інститутів Національної академії наук України. З моменту заснування інститут незмінно очолює лауреат Міжнародної премії ім. Й.Г.Гердера, академік УВАН, УАН, Міжнародної слов’янської академії, АН Вищої школи, професор, доктор філологічних наук Петро Кононенко.
У ННДІУ нині функціонує 15 підрозділів, зокрема, 13 наукових відділів: теорії історії та методології українознавства, природи та психології етносу, української етнології, філософсько-психологічних проблем українознавства, «мова як українознавство», української літератури, культури, історичних пам’яток українознавства, геополітики та геостратегії, координації вітчизняних і зарубіжних центрів українознавства, науково-технічної інформації, філософії освіти та освітніх технологій, інноваційних досліджень; аспірантура, наукова бібліотека, та дві філії – «Гуцульщина» в Івано-Франківській області та Кримська філія ННДІУ в м.Сімферопіль. Відповідно до концепції ННДІУ всі ці підрозділи в своїй науковій і освітній діяльності охоплюють увесь спектр українознавства як науки і навчальної дисципліни.
Із ННДІУ тісно співпрацювали і продовжують працювати відомі українські вчені-дослідники: члени-кореспонденти НАН України В.Баран, В.Солдатенко, академік АПН України, професор Г.Філіпчук, академік АН Вищої школи А.Погрібний, доктори філологічних наук, професори С.Єрмоленко, В.Погребенник, доктори історичних наук, професори Я.Калакура, В.Сергійчук, Р.Терпиловський, С.Сегеда, доктори філософських наук, професори В.Крисаченко, І.Бичко, О.Семашко, І.Надольний, В.Шевченко та інші. Загалом у підрозділах Інституту нині працює близько 100 співробітників, зокрема, академіки НАН України, АН Вищої школи, АПН, Української вільної академії наук у США, Міжнародної слов’янської АН. Над українознавчими науковими темами працють 17 вітчизняних і 12 зарубіжних докторів наук, професорів, понад 30 кандидатів наук.
У структурі ННДІУ діє Вчена рада, відділ аспірантури і докторантури, спеціалізована рада із захисту дисертацій, науково-дослідні центри міжнародних зв’язків та підготовки кадрів для вітчизняних і зарубіжних українознавчих закладів. З огляду на зростаючу роль Інституту в процесі координації українознавчих досліджень, у його структурі створено науково-навчальний комплекс дистанційних форм освіти, а ННДІУ став співзасновником Академії дистанційної освіти (АДО).
Інститут уклав і реалізує угоди про співпрацю з численними університетами, академіями, осередками українознавства в Австралії, Австрії, Великій Британії, Грузії, Канаді, Китаї, Латвії, Молдові, Німеччині, Польщі, Придністров’ї, Росії, Румунії, США, Франції, Японії. Наслідком такої співпраці стало проведеня 15 Міжнародних конгресів і конференцій за участю науковців понад із 30 країн, видання близько 200 найменувань книжок, тисяч статей та 21 тому «Збірника наукових праць Науково-дослідного інституту українознавства».
Вагому роль у житті ННДІУ відіграє очолювана академіком П.Кононенком Міжнародна науково-координаційна рада з проблем українознавства у складі 82 видатних вчених, педагогів, митців, політиків, котрі визначають культурне обличчя сучасної України і діаспори. Серед них Євген Федоренко (США), Отар Баканідзе (Грузія), Лідія Терзійська (Болгарія), Марко Бойцун (Велика Британія), Рольф Гебнер, Д.Тетерина-Блохин (ФРН), Олекса Біланюк, Леонід Рудницький, Любомир Винар, Тарас Гунчак, Аскольд Лозинський, Дмитро Штогрин (США), Ярослав Розумний (Канада), Віктор Ідзьо (РФ), Стефан Козак (Польща), Аркадій Жуковський (Франція), Лідія Кравченко (Латвія).
Колектив ННДІУ є засновником і видавцем (з 2001 р.) наукового, громадсько-політичного, культурно-мистецького, релігійно-філософського та педагогічного журналу «Українознавство», на сторінках якого розглядаються найважливіші питання теорії і практики сучасного українознавства.
